Меню сайту

Форма входу

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Козіївський дошкільний навчальний заклад ( ясла – садок )


П`ятниця, 19.10.2018, 08:52

 СТРИБКИ!!!

НЕБЕЗПЕКА ПРИ СТРИБКАХ!!!

 

   У фізичному вихованні дітей, так як і в медицині, одним з основних принципів є принцип: «Не зашкодь!». Будь-яка стрибкова вправа споріднена з біговою тим, що в ній існують фаза польоту і фаза приземлення. Згадаймо шкільний курс фізики: будь-яке тіло, впавши з певної висоти, вдариться об землю з силою, що перевищує вагу самого тіла. Так як підстрибування та стрибки – це своєрідне «падіння» тіла дитини, то, зрозуміло, кістяк малечі  (особливо хребет) зазнає стискувальних навантажень, що може мати свої негативні наслідки.

   Зауважую, що саме під час необережного застосування стрибкових вправ на заняттях з фізкультури:

  1. ускладнюються  різні патологічні викривлення хребта (сколіоз, кіфоз, лордоз). Вертикальне стискувальне навантаження, що виникає під час ударно-струшувальних стрибкових рухів, стискає хребет згори-вниз, таким чином збільшуючи уже наявне патологічне викривлення.
  2. внаслідок жорсткого стискувального впливу стрибкових вправ на хребет дитини, який перебуває в стадії формування, потроху зменшують свою висоту міжхребетні диски і самі хребці. Це може послабити амортизаційну функцію хребетного стовпа, що згодом позначиться на загальному стані здоров’я дитини.
  3. через посилення патологічних викривлень хребта і послаблення амортизаційної функції може відбутися часткове защемлення периферійних нервових закінчень, що іннервують всі життєво важливі органи та системи людського організму: легеневу, серцево-судинну, печінкову…

 

  1. оскільки майже в усіх дітей віком до 4-5 років наявна так звана вікова(фізіологічна) плоскостопість, значить ресорна функція стопи в них невисока. Коли додати до цього описане вище зниження амортизаційної функції хребта, то можна припустити, що під час багаторазового виконання інтенсивних вертикальних стрибків у дітей відбуваються мікроструси головного мозку.
  2. у хребті людини є два особливо вразливі місця: шийний та поперековий відділи. Найбільших механічних навантажень у вертикальному положенні тіла зазнає поперек, особливо під час бігу та стрибків. Всі знають, що для більшості дорослих з віком виникає дедалі більше проблем з попереком, то чи потрібно провокувати їх з раннього дитинства?

  Звичайно, все вищеописане стосується лише тих випадків, коли стрибкові вправи використовуються в нераціональний час і з перевищенням вікового дозування. Не може бути й мови про те, що стрибки та підскоки треба виключати з рухового режиму дошкільнят!!! Але потрібно пам’ятати, за яких саме умов виникає та підсилюється негативний вплив ударно-струшувальних рухів:

  1. коли динамічні підстрибування, стрибки з просуванням уперед, зістрибування з висоти використовуються під час гімнастики пробудження .
  2. якщо стрибкові вправи використовуються часто і у великому обсязі з малюками раннього віку (від 1-3 років).
  3. Якщо стрибки виконуються на жорсткій опорі без застосування пом’якшувальних амортизаційних покриттів та пристосувань.
  4. Коли перед зістрибуванням діти виконували вис (на турніку, канаті, кільцях тощо). У вису відбувається розтягнення хребта, а через мить – у момент приземлення – виникає жорстка компресія (стискання). Це досить небезпечно!

        Стрибки, як і будь-який фізкультурний рух, вимагають індивідуального підходу. Особливо уважно потрібно ставитись до дітей з плоскостопістю та клишоногістю, до дошкільнят з надмірною вагою тіла. Перед будь-якими стрибковими вправами потрібно проводити енергійні фізкультурні рухи, бо стрибки не можна виконувати після розслаблених поз. Не останнє місце має взуття. Без спеціального спортивного взуття стрибками краще не захоплюватися. Не треба спонукати маленьких дітей до збільшення висоти стрибка та дальності польоту. Також обов’язково треба стежити, щоб в одній ігрово-руховій ситуації не поєднувались кілька вищеназваних небезпечних моментів.

       Стрибковий режим вкрай необхідний для фізичного розвитку дитини. Але потрібно бути обережними, особливо щодо дітей перших років життя!!!  

 

 

 

 

 

 

 

 

В ГОСТЯХ У ЦИРКУ.

 

КОНСПЕКТ ТЕМАТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОЇ ГРУПИ.

 

  Мета: тренувати дітей у виконанні різних видів ходьби,бігу,стрибків, лазінню по гімнастичній драбині,  загально розвивальних вправ. Розвивати спритність, витривалість, рухову кмітливість. Сприяти формуванню позитивних емоцій від виконання фізкультурних вправ.

   Обладнання: м’ячі, 2 лави, 2 дуги, канат, гімнастична стінка, 5 кубів.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

 

    Діти заходять до спортивного залу, де їх зустрічає Клоун(організатор фізвиховання у відповідному костюмі): -А чого це ви так усміхаєтеся? Вам весело? То добре, завжди треба веселитися. Хто має веселу вдачу, у кого завжди гарний настрій, - у того добре здоров’я. Щоб нам з вами було весело й цікаво, я запрошую вас до цирку, тільки не глядачами , а справжніми артистами. Хочете бути артистами? От і чудово! А глядачами будуть наші вихователька та помічник вихователя. Вони підтримають вас оплесками.

  • Шановні глядачі! Перед вами на парад виходять майстри цирку.

Ходьба в колоні по одному, тепер ідуть дресировані звірі:

- хитрі лисички (ходьба на пальчиках),

- клишоногі ведмедики (ходьба на зовнішніх сторонах стоп),

- граційні прудкі конячки (біг з високим підніманням колін, біг галопом з        уповільненням темпу).

       -А зараз починається перший номер нашої цікавої програми. На арені гімнасти з м’ячем. Діти беруть м’ячі, шикуються у три шеренги.

КОМПЛЕКС ЗРВ З М´ЯЧЕМ.

1. Піднімання м’яча вгору. В.п.- стоячи на колінах, опустивши сідниці на п’яти, м’яч тримати за головою.1- піднятися на коліна, м’яч угору(вдих); 2- в.п.(видих). Повторити

   6 разів.

   2. Повороти тулуба. В.п. – те саме, м’яч на підлозі біля колін. 1-4 – прокотити м’яч                                                   праворуч навколо себе. Пальці рук не відриваючи від м’яча; 5-8 -  те саме в другий бік. Зробити по 3 рази в кожен бік.

    3. Нахили вперед. В.п. – сидячи на підлозі, ноги прямі спереду, м’яч тримати біля грудей. 1- нахил вперед, м’ячем дістати носочків, а головою - колін(видих); 2- в.п.(вдих). Повторити 6 разів.

   4. Прокочування м’яча. В.п.- сидячи, ноги зігнуті, м’яч лежить праворуч біля ніг. 1-2 –трохи підняти ноги. Прокотити м’яч під ними вліво; 3-4 –те саме вправо . Повторити по 4 рази в кожен бік.

   5. Не відпусти. В.п. – сидячи, м’яч затиснутий між ніг, руки угорі ззаду. 1-2- зігнути ноги (вдих), 3-4- розігнути ноги(видих).Повторити 6 разів.

   6. Перекати. В.п.- лежачи на спині, м’яч у прямих руках за головою. 1-2 – перевернутись зі спини на живіт, 3-4 – в.п. Повторити 4 рази.

            Клоун хвалить дітей за спритність, вихователька аплодує.

  • Це ще не всі фокуси з м’ячем, які ми знаємо.  Ось я вам зараз покажу, як я умію кидати м’яч угору( кидає незграбно, сміється). Ой, а в мене не виходить… Любі артисти, покажіть, як ви вмієте кидати й ловити м’яча.

   Діти кидають м’яч якомога вище і ловлять його. Потім на пропозицію Клоуна відбивають м’яч від підлоги. Клоун радіє, що в дітей усе так добре виходить, і пропонує гру з м’ячем. Діти повторюють його рухи.

  1. Сісти на підлогу, легко прокотити м’яч уперед, просуваючись за ним на сідницях.
  2. Кинути легко м’яч через голову назад, розвернутися і побігти за ним навкарачки.
  3. Підвестися, відбиваючи м’яч від підлоги, стрибати за ним на правій нозі (4-5 стрибків). Розвернутися. Відбиваючи м’яч, стрибати на лівій нозі.
  4. Затиснути м’яч між коліньми, стрибати вперед на обох ногах.

   Клоун: - Молодці! Все краще за мене зробили. А тепер гімнасти вклоняються глядачам, а на сцену виходять… Тигри! Будьте обережні, бо тигри злі.

    Діти довільно імітують «злих тигрів» - рикають, стрибають, роблячи рухи руками, мов хочуть дряпатися.

      Клоун: - Я їх зараз приборкаю! А ви, глядачі, всміхайтеся, може тигри подобрішають?

      Діти перетворюються на «добрих тигрів» - завмирають, а коли клоун піднімає руку, шикуються у дві шеренги. Виконують:

  1. Прорізання під дугою, перестрибування через 5 м’ячів, пересування на колінах з опорою на руки по гімнастичній лаві.
  2. Перестрибування з куба на куб, зістрибування з останнього куба у призначене місце.

       Клоун: - запрошую на арену мавпочок! Ой, скільки їх до нас вибігло! І всі, мабуть, лазити добре вміють.

      Діти виконують лазіння по гімнастичній драбині: піднімаються по першій секції на висоту 1.5 м., переходять на другу секцію і спускаються вниз. Так по черзі всі виконують вправу 2 рази.

        Клоун: - А тепер – смертельний номер, прошу тиші! Кролики і удав. Номер виконується після команди: «Алле-ап!». «Алле» - приготуватися… «Ап!» - біжимо.

       Діти вервечкою пробігають по хвилеподібно покладеному канату, намагаючись зберегти рівновагу.

          Клоун: - У справжньому цирку всі завжди лишаються живі та неушкоджені. І всі живуть дружно, навіть собаки  та коти. Бо цирк – це одна весела сім’я. Хіба що побавитися можуть одне з одним, побігати одне за одним.

          Проводиться гра «Кошенята й цуценята». Кошенята – це дівчатка, вони сідають на гімнастичну лаву. Цуценята – це хлопчики, вони ховаються за лавою. На сигнал: «Цуценята котиків налякати хочуть» - хлопчики гавкають на дівчаток, ті схоплюються й тікають від них. Хлопчики намагаються спіймати. На сигнал: «Кошенята цуценят відганяють» - дівчата нявчать і біжать за хлопчиками. Та ховаються за лаву. Гра проводиться 2-3 рази.

          Клоун: - От загралися! Помиріться тепер. Я вам скажу циркову мирилку:

                                   Котик з цуциком посварилися,

                                   Місцем в залі не поділилися,              

                                   Тобі кубик, мені лавочка,

                                   Тобі м’ячик, мені паличка.

                                    Дай же паличку, моя душечко,

                                   Обнімімося, моя подружечко!

                  Діти обнімаються, стають парами.

         Клоун: - Ось і завершилася наша вистава. Щоб гарний настрій не зникав, я хочу подарувати вам клоунські ковпачки. Коли ви їх одягнете, відразу згадаєте цирк, і вам стане весело.

            Клоун роздає дітям паперові ковпачки. Ті одягають їх на голови і, бадьоро крокуючи, виходять із зали.

 

 

 

 

 

Фізкультурно-оздоровча робота

               Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу,  обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.  

  Головна  вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку –  у добре провітреному приміщенні. Для  підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.

 Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоровя дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів.

               Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку - від 6 до 9 хв.,  старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури,  діють 2 тижні з ускладненням на другому. 

Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

               Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від  віку дітей.     

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться  в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість –  5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки проводяться  під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється  4-6 разів. Їх тривалість  1-2 хвилин.

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні  (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

 

Форми організації рухової активності у повсякденному житті

Педагоги дошкільного навчального закладу мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати їхню активність, схвалювати намагання виявляти самостійність, вольові зусилля.  При цьому важливо враховувати  руховий досвід кожної дитини,  притаманний їй темп, рівень рухливості, природні можливості та здібності.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності  становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для  молодшого дошкільного віку, 4-5 годин – для  старших дошкільників.

Важливий складник життєдіяльності дітей – прогулянки. Неодмінна умова їх проведення – збалансування  дорослими програмових вимог з бажаннями вихованців. Зміст роботи в ході прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо.

На прогулянках тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей раннього  віку становить 20-35 хв., молодшого –  35-45 хв.,  старшого – 45-60 хв. Рухову активність дітей варто знижувати наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до її закінчення, щоб забезпечити спокійний перехід до іншого режимного моменту.

 Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні та природні умови, місце ігор протягом дня, наявність необхідного фізкультурного обладнання та інвентарю. 

Рухливі ігри включаються до різних форм роботи  з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування.

Їх  проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (одна-дві гри малої і середньої рухливості), на прогулянках (дві-три гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонуються одна-дві гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться пять-шість рухливих ігор, а влітку – шість-сім.

Протягом дня слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м’ячем і шайбою)  та спортивних вправ (їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках.

Фізичні вправи на прогулянках – один з основних засобів фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються навички життєво важливих рухів (ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння тощо), розвиваються  фізичні якості (сила, спритність, швидкість, витривалість, координація рухів, гнучкість).

Фізичні вправи також широко використовуються в різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри тощо).

Походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм)   проводяться з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку. Вихователь має ретельно готуватися до їх проведення: продумувати маршрут руху і спосіб пересування, визначати та вивчати місця зупинок і відпочинку,  враховувати при цьому  всі природні умови для проведення вправ з удосконалення рухових навичок (наявність струмочків,   гірок, повалених дерев тощо). До місця призначення діти можуть іти вільно, групуючись за бажанням; шикування парами  використовується при переходах вулиць, шосе.

Тривалість переходу в один бік (від дошкільного закладу до місця кінцевої зупинки) становить для  дітей четвертого року життя 15-20 хв., п’ятого року життя –  20-25 хв.,  шостого року життя – 25-30 хв.

Під час походів використовують вправи з основних рухів, рухливі ігри з використанням дрібних фізкультурних знарядь та природних умов, а також передбачаються проведення спостережень в природі та навколишньому оточенні, елементарні бесіди, короткі розповіді краєзнавчого, екологічного спрямування, дидактичні ігри тощо. Не можна підміняти походи за межі дошкільного закладу цільовими прогулянками та екскурсіями – вони посідають самостійне місце в освітньому процесі як форми ознайомлення дітей з природним, предметним і соціальним довкіллям. Основна мета дитячого туризму в умовах дошкільного закладу – оздоровлення малят, запобігання гіподинамії, оптимізація рухового режиму, вдосконалення рухових навичок.  

Фізкультурні свята  проводяться двічі – тричі  на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку. Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку – 40-50 хвилин, для старшого віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про  організацію повноцінної прогулянки у цей день.

Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них , створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята –  найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати  від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього  з певних причин, малоактивних і невпевнених.

Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно  розробити сценарій, розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків.

 Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики,  ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-35 хв., старшого віку – 35-40 хв. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо. Обов’язковим є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження,  плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження,  колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами, руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.

 Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм,  фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття  тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.

  У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і  розраховані  на кожну вікову групу.

Тижні фізкультури організовуються так як і дні здоров’я, проводяться  щоквартально. Програма розраховується на кілька днів.

 Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику.

Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати  індивідуальні особливості здоров’я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини.  

Неодмінні умови: систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів,  правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи  інших дітям.

Під час самостійної рухової діяльності дошкільнят педагоги мають передбачити застосування прийомів, які б сприяли її розгортанню, надавали їй організаційної стрункості й змістовності (наприклад: допомогти дітям з’ясувати задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, підготувати місце для самостійних рухів тощо). Щоб забезпечити оптимальні фізичні навантаження, важливо чергувати самостійні рухові дії дітей за видом чи способом руху, ступенем навантажень та активні рухи з короткочасним відпочинком, мотивуючи вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.

               Індивідуальна робота з фізичного виховання проводиться у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з  підгрупами по двоє - четверо дітей. Мета – ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи стан здоров’я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.         

Заняття

Заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою,  оптимізувати рухову діяльність.

               Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку – 15-20 хв., молодшого – 20-30 хв., старшого -30-40 хв.

               Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються  залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття.

               Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання  та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо. Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори року.

               За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу фізкультурні заняття поділяють на:

- мішані (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого та нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

- заняття на закріплення й удосконалення рухових вмінь і навичок, або тренувальні (будується на більш або менш  знайомих вправах);

- контрольні (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань,  розвитку фізичних якостей тощо).

               За змістом рухових завдань і методикою проведення розрізняють:

- комплексні, або інтегровані, мішані (включають стройові, загальнорозвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);  

- сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, на імітаціях тощо);

- ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5): спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри великої рухливості, на  закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

- домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосуванні певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо).

               Фізкультурні заняття є щоденними:

Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2018 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz